В очах дітей авторитет батьків настільки великий, що інший раз немає потреби в гіпнотичному впливі, досить одного лише слова. Однак у виховному процесі є моменти, коли неможливо впливати на поводження ребенка, крім як за допомогою гіпнозу.

Наприклад, батькам коштує чимало сил, щоб укласти ребенка в постіль. Особливо часто випробовують терпіння батьків діти від двох до шести-семи років. Щоб підготувати ребенка до сну, можна почитати йому книжку, вставляючи де можна слова “спати”, “утомився”, “очі сліпаються” та інше. Такі вставки найбільш ефективні, коли ребенок захоплений тим, що ви йому читаєте.

Можна запропонувати ребенку гру “Поспіваємо із закритим ротом”. Спочатку покажіть, як у неї грати. Треба зробити глибокий вдих, секунди на три затримати подих і на видиху загудіти, то на низьких, то на високих нотах. Гру треба зробити цікав і забавної, щоб удержати увагу ребенка. Нехай він зображує те співаючий птаха, те музичну ноту, то гул вітру й т.д. Головна мета “дати ребенку можливість розслабитися, глибоко й спокійно дихати й допомогти йому виробити постгипнотические сигнали.

Багато дітей люблять, коли батьки погладжують їх по спинці або по животику, особливо якщо лежать у телевізора або із книжкою. У таких випадках попросите маляти зробити глибокий вдих і затримати його, поки ви масажуєте спинку. Масаж робите єнергичнее на вдиху й слабкіше на видиху.

Чотирирічний Тейлор здавався занадто боязким і соромливим для свого віку. Рік назад він досить швидко навчився говорити, але поступово замовчав, щоправда, слухав дуже уважно й усе розумів. Педіатр не знайшов ніяких фізичних відхилень і порекомендував звернутися до гипнотерапевту.

Сеанс почався з того, що Тейлору дозволили розмовляти із самим собою, коли він тільки цього побажає. Потім його навчили дивитися із закритими очима фільм “Усе про Тейлоре”, а потім “намалювати” усе, що він бачив, годилися будь-які карлючки. Правда, не всі діти охоче відгукуються на пропозицію “порисувати”.

У своєму фільмі Тейлор міг робити всі що завгодно й бувати де завгодно. Якщо йому чулася музика, можна було поспівати вголос. Незабаром батьки помітили, що, граючи у своєму куточку, Тейлор досить голосно наспівує. З'явилася нова модель поводження. Поступово маля почало усе більше розмовляти й місяця через три його мови цілком відповідали віку. Його мовчання, як з'ясувалося пізніше, було викликано острахом сказати що-небудь не те й розсердити тата з мамою.