Тому що саме міміка й жестикуляція мають найбільшу силу виразності, немає нічого дивного в тім, що комбінація тих і інших сигналів може бути досить інформативна. Так, наприклад, може бути досить цікавим рух руки до рота. Деякі люди під час розмови часто прикривають свій рот рукою. Завдяки цьому вони, по-перше, виявляються “під прикриттям”, так що, виходячи з контексту, цей жест можна інтерпретувати як прояв замкнутості. По-друге, вони змушують слухачів робити додаткове зусилля, щоб зрозуміти їхні слова, так що ми тут знову зустрічаємо раніше згаданий ефект: спілкування з такими людьми вимагає бульшей уважності (зібраності), чим з тими, хто говорить відкрито. По-третє, звичайно вони при цьому ще й опираються на що-небудь, так що, імовірно, в інтерпретацію потрібно включити й аспект закритої жестикуляції. У зв'язку із цим можна згадати, як часто під час розмови при бажанні щось сховати мовця робить несподіваний рух руки до рота. Або як прикривають рот рукою, коли мало-мало було не проговорюються, але встигають “прикусити мова”. Це говорить про те, що рука й рот у розмові виступають заодно. Напевно ви бачили, як поводиться людина, ненавмисно й нерозважно сказала щось зайве. Звичайно він відразу затискає рукою рот, як би даючи зрозуміти своєму співрозмовникові, що тільки що їм сказане варто забути. Деякі в такі моменти навіть (злегка) ударяють себе по губах, як би караючи їх за вчинене, за “зрадництво”.