Якщо заглянути в історію, і не таку вуж далеку, можна виявити, що боротьбу із сексуальними домаганнями на службі в нас почали на сорок років раніше, ніж у США. Стаття 118 Кримінального кодексу карала за " спонуку жінки до вступу в половий зв'язок з особою, у відношенні якого жінка є матеріально або по службі залежної". Уведено цю статтю була ще в тридцяті роки. Саме тоді радянська жінка ринулася на виробництво (європейські й американські дами зробили це на 30-40 років пізніше). Правда, на думку юристів, закон цей захищав в основному домробітниць і няньок. Число цих трудівниць поступово зійшло на ні, і все-таки щороку в СРСР по цій статті проходило 20-25 справ. В 1990 р. відбувся різкий стрибок долілиць: 11 справ по СРСР, у Росії всього 5, в 1992-м - одна справа, а в останні чотири роки - жодного.

Зізнатися, 25 справ або жодного - різниця невелика. У величезній країні, де чи ледве не дев'яносто відсотків жінок працюють поза будинком, вимірювати десятками кількість найрізноманітніших зазіхань на їхню честь і достоїнство просто смішно. Ніхто їх не вважав, ці зазіхання. Жінка була друг, товариш і брат, а не яка-небудь "ципочка", яку не можна по-дружньому полапать, невимушено обговорити її шийку, ніжки, погруддя й інші частини тіла. А те й просто по-товариському покрити матом. А коли одна, надто ніжна, за цей мат, не відходячи від верстата, дала товаришеві ляпас, цей її нетовариський учинок обговорювала вся громадськість...

Правда, досить часто на партійні або комсомольські збори виносили питання зі стандартним формулюванням: "Про нетовариське відношення до жінки члена (КПРС і ВЛКСМ) товариша N". Але ці слухання були найчастіше закритими, і статистика цих персональних справ не розголошувалася.

Стаття ця виявлялася по-справжньому до речі для повалення неугодних керівництву партійних функціонерів.

"Групи ризику"

Подруга недавно повідала типову історію. Улаштовувалася вона секретаркою до шефа приватної фірми. Вони вуж було домовилися про умови. А напоследок майбутній начальник фривольно приобнял її за найбільш дамські місця й проговорив: "Ви дівчина доросла, повинні розуміти, що секретарці й ще деякі обов'язки виконувати прийде... " Подруга поцікавилася: мол, невже вона настільки сильно йому сподобалася? Шеф сторопів: "При чому отут симпатії-те?!" От адже як, просто прийняте це в них, у шефів: ще один атрибут влади. Загалом, довелося подрузі іншу роботу шукати...

Багато хто, щоб вижити, змушені погоджуватися на будь-які умови. Соціологи навіть групи ризику виділили: продавщиці, секретарі-референти, провідниці, стюардеси...

Поширеність сексуальних домагань "без відриву від виробництва" досягла сьогодні апогею (97% жертв - традиційно представниці слабкої підлоги, частіше до 35 років). За даними соцопитування, за три останніх роки їм піддавалася кожна третя жінка в Москві й Санкт-Петербурзі, кожна четверта в інших містах Росії. І тільки одна з десяти всіх жінок взагалі не має нічого проти подібних домагань.

Підбиваючи підсумок цьому невеликому історичному екскурсу, відзначимо: гідно жалю, що Феміда мовчить, коли велика кількість людей страждають від сексуальних домагань.

Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих

Белоруски в силу національної терпимості "справ" не шиють, тим більше, що ні суди, ні влади їхніми сексуальними проблемами не стурбовані. Викручуються з-під лабетів хто як уміє. Трапляється навіть успішно:

"Коли терпіння лопнуло - я перестала пручатися. Погодилася піти в ресторан. Як просив - у короткій спідниці. Без колготок і білизни. Дозволяла гладити руки й вище. Коньяк допивали у квартирі "на добу". Там я й накапала в чарку клофелина. Над ранок з будинку анонімно подзвонила дружині. Повідомила адресу квартири. Тепер ми з босом завжди будемо мирно працювати разом - нас поєднує маленька таємниця, про яку ми вголос жодного разу не заговорювали..." (Ольга К., Брест).

"Перш ніж звернутися в цивільний суд, я дала почитати шефові текст позову. Самовпевненість швидко покинула шефа: про приставання - ні слова (безглуздо). Зате порушень статей Кодексу законів про працю скільки завгодно. Вставила навіть несправедливе позбавлення премії й гоніння по національній ознаці. Чи то злякався неприємностей, чи те не захотів ускладнювати собі життя, але більше він мене не торкав. До суду, зрозуміло, справа не дійшла, до мого звільнення- теж" (Вероніка К., Гомель).

А чому б і немає?

Однак не все жінки негативно ставляться до приставань шефа. Багато керівників говорять, що жінки-підлеглі нерідко самі пропонують їм інтим. От точка зору "поганого дівчиська", відомої тележурналістки Дар'ї Асламовой:

"Спати заради просування по службі - однозначно погано. Але правила гри такі - у цьому світі, принаймні в нас у країні, тон задають чоловіка. Візьміть будь-яке велике підприємство - ключові пости займають саме вони. І для них, грубо говорячи, жінка - дірка. Дірка, через яку й пропускається весь цей чоловічий мир. Я опитувала своїх знайомих - щоб дати поштовх кар'єрі, усім їм довелося хоч один раз зняти трусики. Я сама на це здатно. Не говорю, що стану займатися цим, але здатна ".

"За" і "проти"

Щоб вирішити для себе, чи варто йти на " це ", оціните плюси й мінуси цього кроку. Полегшити це завдання покликаний перелік плюсів, що приводиться нижче, і мінусів.

(+) Вашим проектам і починанням гарантована "зелена вулиця".

(-) Колеги точать зуб, обговорюють позаочі й в остаточному підсумку не можуть ставитися до вас об'єктивно ні як до працівника, ні як до людини.

(+) У випадку, якщо шеф вирішить "перемінити обстановку", можна пригрозити донести про всього його чоловіка.

(-) У хід може піти відповідний шантаж.

(+) "Романтична пригода" на роботі означає, безумовно, економію місця й часу. Не треба бігти на інший кінець міста, відпрошуватися на півгодини раніше в незадоволеного начальства. Не можна забувати й про виробничу романтику: все-таки стіл боса або підвіконня в його кабінеті - місця, досить стимулюючі еротичні фантазії й лібідо в цілому.

(-) Хто знає, може, наступного дня вам і дивитися на цей стіл нудно буде. Одна дівчина навіть ігнорувала планерки, тому що все відбулося саме в тім самому залі...

(+) Можна одержати масу потурань: спізнюватися, іти раніше, розтягувати строки того або іншого проекту, зриватися в загранкомандировки. Крім усіляких дрібних приємних залицянь, шеф зможе щодня підвозити вас додому на персональному авто!

(-) Шофер, що не відрізняється лояльністю, цілком може "стукнути" про вас дружині начальника.

(+) Усе зрештою може закінчитися одруженням! Чому б і немає? Уб'єте двох зайців відразу, обретя й професійне, і сімейне щастя.

(-) Вийшовши заміж за начальника, ви, можливо, будете примушені перемінити роботу, якщо в цій організації заборонене підпорядкування по лінії споріднення.