У полових відносинах не потрібно переходити на особистості, це чревате. Пари, що складає із чоловіка й жінки, - це не союз «особистостей», це союз чоловіка й жінки. Права особистості ніхто не ущемляє, ми вже давно вийшли із цього історичного періоду, але жінці зручніше й приємніше почувати себе в ситуації покровительствующей їй сили, так що не позбавляйте себе цього задоволення.

Однак же не думайте, що поступливість чоловіка - це прояв його слабості. Ця поступливість може бути й проявом поваги (що непогано), і холодною байдужністю (що гірше гіршого). Якщо ви не заметете поваги й зреагуєте на нього як на слабість (тобто агресивно), то поважати вас дійсно перестануть. Якщо ж ви бурхливо реагуєте на слабість, що є байдужність, то ви просто зрячи витрачаєте свої сили й нерви, стукаючись у наглухо закриті ворота. Є ймовірність, що ви лише привчите чоловіка до підлеглого положення, але потім від цього самі ж і будете мучитися! Чоловік, можливо, буде думати, що вам так зручніше, а тому з люб'язності стане вам пригравати.

Не перестарайтеся, провокуючи в чоловіку мужність, це може привести до протилежного ефекту. Якщо в чоловіку сховані дитячі комплекси, пов'язані з домінантною матір'ю, то у вас вийде дуже негармонійний союз.

Подібне ваше провокуюче поводження розбудить у ньому колишні стереотипи, причому в голові в такого чоловіка не виникне ніяких протиріч, йому це буде здаватися нормальним. Ви будете ще більше дратуватися, а він буде ще більше переконуватися в думці, що це нормально. І за цим поводженням зовсім не обов'язково коштує слабість, можливо, тут просто звичка терпіти.

Жінки, не співчувайте чоловікам у момент прояву ними слабості, але обов'язково підтримаєте їх у цю хвилину. Коли ж чоловік виявить рішучість і буде молодцем, помнете: необхідні висока оцінка й прихильність. Гарне має потребу в позитивному підкріпленні.