Переходимо до другої частини заявленого «парадокса», до самої, може бути, парадоксальної його частини. Отже, що значить навіжена заява автора цієї книжки про те, що «чоловіків» і «жінок» не існує? Перш ніж я поясню цю думку, дозвольте мені поділитися з вами одним спостереженням-переживанням. Мені, по роду моєї діяльності, часто доводиться бути присутнім на всіляких «шановних зборах», де фахівці в області психології, психотерапії, сексології й тому подібних наук міркують про «чоловіків» і «жінках». Вони говорять: «чоловіка - це...», «жінки ніколи...», «специфіка мужності полягає в тому, що...», «жіночність припускає...». И от я сиджу в цьому залі або аудиторії й думаю: «А о чим, властиво, мова йде? Що мовці розуміють під словом „мужчина", під словами „женщина”, „мужественность" і „женственность"?»

Мій читач, імовірно, уже готовий остаточно прилічити автора до сонму божевільних. Не буду із цим сперечатися й вас переконувати, але все-таки давайте у всім цьому розберемося, це важливо. Очевидно, що всяка людина, що вимовляє слово «чоловік» або слово «жінка», тримає в себе в голові якийсь ідеальний образ або, простіше говорячи, подання про те, що це таке. Кожний уявляє собі щось і це щось називає відповідним словом. Подання це сугубо ідеалістичне, грубіше говорячи, фантазійне. Мова йде якімсь «абстрактному чоловіку» і якійсь «абстрактній жінці», тобто про те, чого в природі не існує.

От я говорю: «чоловік». Що я маю на увазі? Себе (я начебто б особина чоловічої статі, і документи на цей рахунок є) або, може бути, якогось іншого чоловіка, або ж я маю на увазі «чоловіка взагалі»? Але що таке - «я - чоловік» або «чоловік взагалі»? Я - Андрій Курпатов, і я - чоловік. Але де в мені «чоловік», про яке я можу щось сказати, а де в мені «Андрій Курпатов»? Між ними є якась границя? Я адже, крім того, що я чоловік, ще й людина, і особистість, і біологічний об'єкт, і от, наприклад, лікар-психотерапевт, і «написатель книжок» (так мене дружина з ніжністю називає)... Де в мені що? Де в мені «чоловік», про яке я з таким пафосом міркую? Агов-В!.. Немає відповіді. Все наше лихо (а може бути, і щастя) у тім, що ні, не існує таких «чистих предметів» - «чоловік» і «жінка», - це фікція, фантазія, ілюзія. Але адже як про цю фікцію міркують! Дорого подивитися! Учені розуми готові представити цілі класифікації «чоловічих» і «жіночих» рис, характеристик, особливостей. Вони говорять про те, що є проявом «мужності» і «жіночності», а потім на якому-небудь торжестві хто-небудь бовкне: «Я захоплююся мужністю цієї жінки!» І от думай тепер, що це - комплімент, образа, мовна гра або результат повної плутанини в головному мозку.

Підлога - це не набір людських якостей. Підлога - це не тільки «соціальне виховання» і «соціальний розподіл». Підлога - чоловічий і жіночий - це якась невідома нам поки сутність, що укорінена в біології представників кожного з підлог, але виростає в культурі, що і видозмінює цю сутність найчастіше до невпізнанності. А ми виявляємося не здатні зрозуміти, що тут що, і тому постійно плутаємося.