Розходження в усному мовленні чоловіка й жінки були замічені лінгвістами досить давно. Ще в XIX сторіччі вони звернули увагу, що в багатьох випадках жінки й чоловіка говорять по-різному, а в окремих ситуаціях їхня мова може різнитися значно.

Чоловіка восприимчивее до нового в мові. У їхній мові більше неологізмів і термінів, Мова жінки більше нейтральна, статична, у її лексиконі частіше можна знайти застарілі слова й обороти, архаїзми, діалектні слова.

Емоційність

Мова жінки звичайно емоційніше мови чоловіка, це проявляється в більшому вживанні афектованої й емоційно пофарбованої лексики, вигуків, метафор, порівнянь, епітетів. Жінки вживають більше слів, що описують почуття, емоції, психофізіологічні стани. У той же час жінка у своїй мові намагається уникати елементів "панібратського" обігу: кличок, прізвиськ, принизливих обігів.

Кольору

Були виявлені цікаві факти у використанні жінкою й чоловіком прикметників, що позначають назви квітів. У жінки словник цветообозначений ширше. Вона вживає більше специфічних назв квітів, багато хто з яких є іноземними запозиченнями: "муав", "перванш", "мандента", "беж".

У мові чоловіка частіше, ніж у мові жінки, зустрічаються назви основних квітів насичених тонів - червона, чорна, темно-синій, жінка ж віддає перевагу ненасиченим - рожевому, темно-червоному, жовтому й блакитному.

Частини мови

У мові жінки більше складних прикметників, найвищих ступенів якісних прикметників, прислівників і союзів. Жінки у своїй мові частіше використовують конкретні іменники, а чоловіка - абстрактні. Відносна кількість іменників, що доводяться на одне висловлення, у мові чоловіка значно вище.

Було відзначено, що чоловіки більше користуються дієсловами активної застави, а жінки - пасивного. Пояснюють це тим, що чоловік у суспільстві займає більше активну позицію, ніж жінка. У мові чоловіка питальних, наказових і негативних пропозицій більше, ніж у мові жінки (особливо чітко ці розходження видні у використанні наказових пропозицій). Варто підкреслити й те, що на вираження думок одного змісту жінка витрачає більше слів, чим чоловік.

Престижність

Однієї з найбільш характерних рис мови жінки є її прагнення до вживання "престижних" (тобто орієнтованих на встановлений суспільством зразок) мовних правил і норм, тоді як мова чоловіка більше недбала й розкріпачена.

Із соціальною престижністю зв'язаний і той факт, що жінки у своїй мові більше, ніж чоловіка, використовують літературні форми слів і зразки мови. Жінка орієнтується на "відкритий" соціальний престиж, тобто на загальновизнані норми соціального й мовного поводження, у той час як чоловік тяжіє до фрондированию - відхилення від установлених норм і правил спілкування.

Стереотипи підлоги

З поняттям "соціальної престижності" тісно зв'язане поняття "стереотипу підлоги". Це система обумовлених приписань того, що повинна робити і який бути в суспільстві жінка, а яким - чоловік: у поводженні, навичках, помислах, устремліннях, характері, зовнішньому вигляді та ін. Відхилення від нормативних зразків поводження (у тому числі й мовного) для жінки в набагато більшому ступені загрожують небезпекою суспільного відторгнення, чим для чоловіка. Звідси й більше ввічливий, "попереджувальний" характер розмови в жінки.

Утворення

Впливають на ступінь прояву розходжень у мовному поводженні й такі соціальні фактори, як рівень утворення, соціальне оточення, професійна діяльність. З підвищенням рівня утворення трохи зменшуються розходження в мові чоловіка й жінки. Характерно, що в представників середніх шарів спостерігається найвищий ступінь розходжень у мові чоловіка й жінки, а також найвища орієнтація жінки на "коректні", "престижні" форми мови.