Цікаві дослідження із цього питання провели клініцисти Карен Олнесс і Гейл Гарднер (1988). Вони встановили, що, наприклад, дітям від двох до чотирьох років можна проводити гіпнотичне вселяння, розповідаючи казки від імені улюбленої плюшевої звіринки або дружно пускаючи мильні бульки.

Діти від чотирьох до шести років добре реагують на музику, люблять дивитися на пропливаючі в небі хмари, уявляти політ на килимі-літаку або згадувати відвідування улюблених місць. Для старших дітей годяться ті ж образи, що ви використовуєте для себе.

Як приклад розповімо про Келли, учениці шостого класу. Разом з родителями вона переїхала в інше місто, закінчувала шостий клас у новій школі й зі страхом думала про початок нового навчального року у вересні. Соромлива від природи, Келли боялася, що однокласники будуть неї дражнити й не приймуть у свій колектив, як це часто буває з новачками.

Шкільний консультант-психолог познайомив дівчинку із прийомами “керованого фантазування” для того, щоб позбавити її від пов'язаних з новою обстановкою тривог. Келли навчилася швидко розслаблюватися. Закривши ока, воно представляла, що перед нею екран телевізора або кіноекран. От вона включає “шкільний канал”, програє всілякі шкільні ситуації й придумує власні.

Келли без кінця згадувала, як під час зміни одна з її однокласниць пройшла мимо, не окликнувши й навіть не помітивши неї. Дівчинка не могла зрозуміти, чим вона скривдила подругу. Розбудувавшись, вона намагалася уникнути нової зустрічі протягом дня, що залишився.

Включивши ввечері свій гіпнотичний екран, Келли прорепетировала, як вона наступного дня попросить подругу пояснити, у чому справа. Це допомогло їй відчути себе впевненіше наступного дня. Виявилося, що в подружки на голові були навушники плейера й вона так захопилася музикою, що нічого й нікого не помітила. Пояснення заспокоїло Келли.

Тепер її відношення до шкільних справ стало мінятися. Якщо раніше вона ще довго б переживала образу й придумувала, що б зробити у відповідь, то тепер під час сеансу вона заново оцінювала ситуацію й знаходила найбільш удалу форму поводження. Вона стала більше впевненої в собі й стала краще встигати.