При інтерпретації жестикуляції, як і при інтерпретації пози, варто звертати увагу на відкритість і закритість жесту. Цей аспект являє собою ще один важливий критерій. Головним чином тому, що закритій позі часто супроводжують жести, що прикривають (як вторинні ознаки), або тому що жести, що прикривають, можуть передувати закритій позі (як первинний сигнал). Наприклад, можливо, що хтось, перш ніж закритися руками або яким-небудь предметом як щит (наприклад, канцелярською папкою), спочатку втягує голову й піднімає плечі. Тим самим проявляється несвідоме прагнення замкнути в собі. Перш ніж людина усвідомила це бажання “піти в себе”, тіло саме “вирішує”, як йому треба поводитися. Так що закриту жестикуляцію ми розуміємо подвійно: з одного боку, це жести, що підтримують закриту позу, з іншого боку - жести, що передують закритій позі.

Правда, в останньому випадку потрібно мати на увазі, що ці несвідомо “плановані” закриті пози можуть і не відбутися внаслідок ситуації, що змінилася. Тоді попередні закриті жести здадуться появившимися самі по собі, що як би зависли в повітрі.