Вердикт природи: "А хто тепер буде водити?»

Отже, нам уже відомо, що в чоловіків і жінок оргазми різні, але одним цим розходження сексуальності підлог аж ніяк не вичерпується. Справа в тому, що чоловіки й жінки (тобто самці й самки) перебувають у різному положенні - одні є стимулом, інші - тим, що реагує на стимул. Тобто одні - самки - пропонуються на вибір, інші - самці - вибирають. Але чи не так це насправді?..

Сексуальне поводження самця в природі залежить від того, які стимули на нього впливають: якщо до його носа донеслися збудливі заходи (феромони), те поза залежністю від часу доби й погодних умов, поза залежністю від того, яке в нього настрій і як він себе почуває, він збуджується й реалізує всю програму дій - залицяння, боротьба з конкурентом, одержання згоди, коша й т.п. Самка ж стає цим стимулом по причинам, від її не залежним, - наступив час, гормони самі собою взиграли й дали команду відповідним залозам виливати відповідні речовини.

У нашої - людської - культурі ситуація змінилася незначно. Оскільки ми вже давно не ходимо рачки, нас уже важко спокусити грубими заходами - ми й мочу нюхати не згодні, і інші фізіологічні заходи не роблять на нас належного враження. Однак ми придумали те, що називається в нас «естетикою», тобто поняттям краси. Поняття це поєднує специфічні подразники наших органів почуттів - зору, слуху, нюху. Оскільки природа не подбала про те, щоб ці подразники були «єстетически вивіреними», про це піклується сама людина - він використовує одяг від модних марсіянка, парфюми та інше. Жінки оголюють коліна, чоловіка качають біцепси й торси, загалом, усі зайняті справою.

Але тут виникає питання: якщо вибір здійснюється чоловіками, те навіщо в цьому випадку їм так утруждать себе? Зрозуміло, гарний одяг і одеколон - це саме по собі приємно, але навіщо, скажіть на милість, мучити себе в спортзалах і сидіти на дієтах (чоловіка, чи знаєте, дуже не дурні на дієтах посидіти)? Відповідь, як виявляється, лежить на поверхні. Оскільки у відносинах між представниками підлог у кожному конкретному випадку беруть участь два чоловіки (чоловік і жінка), те вибір, відповідно, виробляється двічі: спочатку чоловік вибирає жінку, а потім жінка вибирає чоловіка із числа тих, які неї вибрали.

Треба визнати, що таке положення справ значно зрівняло всіх нас у правах. Однак воно поставило жінку в найтяжке положення. Мені, наприклад, сотні разів доводилося консультувати жінок, які стояли перед проблемою, «якого чоловіка вибрати», але зате мені не приходять на пам'ять випадки, коли б чоловік займався й мучився найтяжким вибором проміж двох, трьох або чотирьох жінок. Чоловіка час від часу виявляються в ситуації, коли їм доводиться вибирати із двох родин одну, але це вибір саме між родинами, а не між жінками. «Отут, - міркує чоловік, оказавшийся в подібній ситуації, - діти, квартира, знаю я отут усе - це „мое болото". А там нова жінка, нові відносини, секс гарний...» От і вибирає, але ця альтернатива - зовсім не такий же вибір, як між одним симпатичним чоловіком і іншим, менш симпатичним, але, наприклад, більше заможним.

І от чим далі, тим більше ми зауважуємо цю трансформацію - чоловіка усе відвертіше намагаються «виставити себе на продаж». Саме вони тепер усе відчутніше й більше почувають себе «дівицею на виданье». З одного боку, вони повинні пропонувати своїй обраниці найбільші матеріальні блага. З іншої, у нашім суспільстві, де жінка - «особистість», а тому «має право», чоловікам усе більше й більше хочеться бути бажаними, вони хочуть бути привабливими, вони усе менш і менш тому походять на чоловіків. Зрозуміло, гарний, акуратний і доглянутий чоловік краще некрасивого, неохайного й смердючого суб'єкта, але мова зараз не про те, що краще, а про те, хто з нас - чоловіки або жінки - чим далі, тим більше змушені брати на себе тягар вибору.

Жінки увесь час домагалися права вибирати, і, здається, незабаром у них будуть для цього всі шанси. Але можливість здійснення вибору не знаходить у їхніх серцях відгуку, навпроти, вона валить їх у стан, як сказав би И. П. Павлов, «роздратованої слабості».

А от чоловіча природа, навпроти, цілком відповідає цим завданням - робити вибір для чоловіка куди менша проблема, ніж для жінки. Однак боюся, що незабаром чоловіка втратять необхідний для цього навичка. І вийде, що «верхи не можуть, а низи не хочуть»...