Тварини - істоти безневинні, в «іграх розуму» не замічені, а тому й психічно здорові. Відповідно, досліджуючи поводження тварин, ми можемо довідатися, що таке «чиста сексуальність», тобто без домішки свідомості, що перебуває з нашої - людської - сексуальністю в постійних контрах. Бої між нашою сексуальністю й нашою свідомістю із часів Зиґмунда Фрейда стали притчею в язицех, а вердикт завжди один: невроз - і будьте здорові! Якщо розповідати тут про всі дослідження, проведених з метою вивчення сексуальності тварин, то нам і сотні томів не вистачить. Картина вийшла б воістину живописующая! Але, з огляду на ліміт друкованих смуг, скрепя серце, я змушений обмежити своя розповідь усього лише декількома найбільш значимими в контексті нашого викладу спостереженнями панів єтологов (учених, що досліджують поводження тварин).

В одній зі своїх книжок («Як позбутися від тривоги») я вже розповідав про видатному єтологе лауреата Нобелівської премії Конраді Лоренце. Зараз прийшов час розповісти про дослідження, проведених його чудовою ученицею Беатрисой Єлерт, що відкрила у тварин «механізм взаємного розпізнавання підлог». Своє відкриття вона зробила на прикладі цихлид (це такі хижі рибешки, яких, до речі сказати, надзвичайно люблять містити запеклі аквариумисти). Особливість цих риб полягає в тім, що ні по зовнішніх ознаках, ні по особливостях поводження самку цихлиди відрізнити від самця цихлиди неможливо (у них, виражаючись науковою мовою, відсутній підлоговий диморфізм).

Жіновий статі властиві слабості. Над ними жартують. Дурні насміхаються над ними, а розумні ясно бачать, що вони саме й служать важелем для того, щоб направляти чоловіка й використовувати його для досягнення своїх цілей. Чоловіка легко довідатися, жінка не видає своєї таємниці, хоча чужі таємниці (через її балакучість) вона зберігає погано.

Иммануил Кант

З'ясувалося, що в цих риб залежно від підлоги сполучуваність трьох головних інстинктів - агресії (нападу), страху (втечі) і сексуальності _ різна. У самців реакції страху й сексуальності ніяк не сполучаються один з одним. По цьому якщо самець хоч мало-мало боїться свою партнерку, те його сексуальність повністю придушується. А в самок сполучення інстинктів інше: тут уже агресивність ніяк не сполучається із сексуальністю. Тому якщо самець не здатний своїм жагучим напором придушити агресію самки, те остання просто не зможе реагувати на нього сексуальним образом. Іншими словами, у самців сексуальність носить чітко агресивний характер, а самки, навпроти, не можуть випробовувати сексуального потяга, якщо настроєні агресивно, однак якщо самцеві вдається налякати самку, те «ніч любові й пещення» їм обом гарантована. Коротше кажучи, Беатриса Єлерт навчилася розпізнавати підлога цихлиди по тому, з якими почуттями збігається сексуальність тієї або іншої рибки - якщо з агресивними, те перед нами самець, якщо зі страхом, те, виходить, самка.

Як це виглядає... От у нас в акваріумі дві цихлиди. Одна з них метається по території й постійно нападає на другу, друга не відповідає на ці випади, відходить убік, займається якимись своїми справами. Однак напір що розбушувався цихлиди не припиняється, вона знову й знову атакує свого побратима. Дотепер «ху з ху» у цьому акваріумі - незрозуміло. Але атакува_ від рибешка стрепенулася, оглянулася й, миттєво перетворившись в «машину для вбивства», кинулася на порушника свого спокою. Провокатор, що всю дорогу без кінця заспокійливості до спокійній і миролюбної цихлиде, углядівши таку реакцію свого партнера по спарингу, самим екстреним образом міняє власну войовничу тактику й кидається навтьоки. Починається погоня, але в момент першого ж перепочинку наш утікач всіма можливими способами намагається продемонструвати свою готовність до спарювання! А що робить друга цихлида? Вона цю готовність і реалізує!

Аллилуйя, нашим провокатором і втікачем виявилася самка, саме вона всю дорогу заспокійливість до самця, поки той не вийшов, нарешті, із себе й не кинувся на неї зі стусанами. Перелякана до смерті, самка відразу ж виявилася готової до спарювання, на що, до речі сказати, у неї тепер є всі шанси, оскільки розлютований її провокаціями самець цілком здатний обдарити її своїм порушенням. Господи, наскільки ж знайома ця картинка! Досить зайти в молодші класи школи або в змішаний трудовий колектив якого-небудь великого підприємства, і ми відразу побачимо цихлид, що заспокійливість до іншим цихлидам, немов би провокуючи їх на... (боже правий!) сексуальна дія! Так, видимо, щось є в цих грубіянах...

Втім, це ще не кінець історії. Як у нашім суспільстві, так і в суспільстві цихлид - самець самцеві ворожнеча. Всіх самців можна розлютити, але далеко не кожний з них здатний продемонструвати достатню чоловічу силу, інакше кажучи, не кожна чоловіча сила буває сильніше сили жіночої. Отож, якщо сцена починається так, як і в описаному тільки що прикладі, якщо самці цихлиди вдається-таки розлютити самця, той кидається в погоню, але при цьому погоничем виявляється «так собі». Самка цихлиди «огризається», а той лякається... Всі, пиши пропало! Тепер ця нещасна дама-цихлида просто не здатна бути «жінкою», її сексуальність миттєво улетучивается, і із цього моменту вона - немилосердна Гарпія, смертоносна Горгона, мстива Лилит! Залишаться від такого невдачливого самця ріжки так ніжки. Благо й хижі риби в нас - цихлиди...

І приходить час знову викликнути: святі небеса, як все це знайомо!

Страх ніколи не збуджує чоловіка, його збуджує ризик - цей кинутий обставинам виклик. В остаточному підсумку, сексуальність чоловіків - це сила, напад і боротьба. З жінками всі інакше, що тут саме щемить душу переляк, почуття беззахисності перед невідворотною силою, що насувається на тебе, - от що є справжнім каталізатором сексуального порушення. Однак було б великою помилкою розуміти це буквально! Слава богові, ми вийшли вже з кам'яного віку, і крім підлоги в чоловіків і жінок з'явилася ще й особистість. Ні, не грубий і агресивний ґвалтівник збуджує сучасну жінку, а таємничий, загадковий і саме тому романтичний (у сприйнятті жінки) чоловік, здатний говорити «так!», проявляючи цим свою прихильність, і «немає!», проявляючи цим свою рішучість. Те й інше свідчить про «особу» чоловічої «статі», настільки милої чуйному жіночому серцю.