Приведемо типологію родин, запропоновану американським соціологом П. Хербстом.

Він виділяє чотири ведучих типу родини. Перший - це так званий автономний зразок. У подібній родині в чоловіка й дружини є різне відношення до життя й різні ціннісні орієнтації. Рішення приймаються спільно, носять компромісний характер і є "тріумфом разнородностей". Розходження характерів і мировоззрений не грає тут негативної ролі, оскільки передбачається самою системою виникаючих у такій родині взаємин.

У другому типі родини провідну роль грає чоловік. Особливості його особистості, світогляду й відношення до життя є визначальними для всіх членів родини. Роль дружини виявляється тут помітно менш важливої й в основному обкреслена навкруги "жіночих" обов'язків.

У третьому типі родини вирішальну роль грає дружина. Однак значення чоловіка тут більше, ніж дружини в другому типі, оскільки він не обмежується виконанням сугубо "чоловічих" обов'язків, а виконує й деякі чисто "жіночі" функції з доручення дружини.

Останній, четвертий, тип родини по Хербсту - це "синкретична родина". Ролі в ній розподілені рівномірно, і рішення приймаються на основі згоди подружжя, а не на підставі компромісу в результаті обговорення.

Звичайно, перші три типи родин не можуть бути визнані ідеальними. У зв'язку із цим варто пояснити юнакам і дівчинам, що рішення про вибір конкретного укладу є індивідуальним творчим актом і будь-який, нехай навіть не занадто сучасний і не до кінця схвалюваний уклад може бути реалізований сімейним союзом, якщо він задовольняє обох подружжя й не перешкоджає виконанню родиною її соціальних функцій. Але при цьому не треба, звичайно, забувати, що чоловікові й дружині необхідно все-таки прагнути до максимально можливого для них рівності у відносинах.

Прийнятий майбутніми чоловіками варіант можливого укладу повинен пройти перевірку з погляду матеріально-побутових обставин їх наступного спільного життя.

Подружні ролі Американський соціолог К. Кирпатрик запропонував наступну класифікацію подружніх ролей: традиційні, товариські ролі партнерів.

Перше в адаптації до сімейного життя полягає в тім, щоб чоловіки вибрали (або зрештою домовилися про такий вибір) той самий тип ролі (тобто щоб не було перетинань і неузгодженостей: вона - за традиційний шлюб, а він - за товариський). Друге - щоб кожний з компонентів поводження відповідав зробленому вибору.

Наприклад, традиційні ролі припускають із боку дружини народження й виховання дітей, створення й підтримка будинку, обслуговування родини, підпорядкування власних інтересів інтересам чоловіка, пристосованість до залежності й терпимості, до всіляких обмежень із боку чоловіка.

З боку чоловіка для збереження гармонії сімейних відносин у цьому випадку необхідні: економічне забезпечення й захист родини, підтримка сімейної влади й контролю, прийняття основних рішень, емоційна підтримка дружини, матеріальне забезпечення її при розлученні.

Товариські ролі жадають від дружини збереження зовнішньої привабливості, забезпечення моральної підтримки й сексуального задоволення, підтримки корисних для чоловіка соціальних контактів, живого й цікавого духовного спілкування із чоловіком і гістьми, а також забезпечення розмаїтості життя й усунення нудьги. Від чоловіка потрібне замилування дружиною й лицарське відношення до неї, відповідна романтична любов і ніжність, забезпечення засобів для вбрань, розваг, соціальних контактів, утворення в сфері дозвілля й, звичайно ж, проведення дозвілля із дружиною.

Ролі партнерів вимагають і від дружини, і від чоловіка економічного внеску в родину відповідно до можливостей кожного, загальної відповідальності за дітей, участі в домашній роботі й розподілу правової відповідальності. Але крім цього загального, від чоловіка необхідно ще й прийняття рівного статусу дружини й згоди з її рівною участю в прийнятті будь-яких рішень, а від дружини - готовність до відмови від лицарства з боку чоловіка (ви адже рівні!), до рівної відповідальності за підтримку статусу родини.

Роль дружини В сучасній міській родині жінка набагато частіше, ніж чоловік, є основним організатором сімейного життя. За даними дослідження молодих родин, проведеного в Москві, в 60% родин обоє дружина разом розпоряджаються грошима, планують, що робити у вільний час, вирішують господарські питання, займаються вихованням ребенка; у гнітючій же більшості інших пар ці питання вирішує дружина. Домінуюча роль дружини в господарсько-побутових питаннях часто припускає її лідерство й в інших сферах сімейного життя. Але виявляється, що такий розподіл ролей у родині найчастіше (принаймні в тих випадках, коли обоє чоловіка працюють) не задовольняє ні дружину, ні чоловіка. Дружина страждає від надмірного навантаження, чоловік від того, що у своєму будинку він на других ролях, що явно не погодиться з його поданнями про "справжнього чоловіка, хазяїна в будинку"