Стихійність/самодисципліна
Чим стихийнее реакція, тим вона необдуманіше. Якщо чесність, відвертість оцінюються однозначно високо, то стихійність буде сприйматися вами тим “позитивнее”, чим вище оцінюється самодисципліна. Сигнали завжди “покладені” у деякій ситуації, так що цілком можна представити момент, коли вільне, відкрите, невимушене, імпульсивне поводження може здатися більше “позитивним”, ніж стриманій, підлеглій строгій самодисципліні. Якщо, наприклад, при чоловіку хтось зробив щось неприпустиме стосовно його дружини й той не обсмикав нахаби, “не дав відсіч”, то найчастіше така самодисципліна інтерпретується як “боягузтво”, тобто явно негативно. З іншого боку, позитивно оцінюючи стихійність, потрібно чітко усвідомлювати, що й безтактність теж досить стихійна. Адже безтактність - це саме та реакція, при якій людина говорить співрозмовникові яку-небудь гидоту раніше, ніж устигає усвідомити те, що говорить! Тому я іноді потай жартую над людьми, які, з одного боку, звеличують абсолютну стихійність, а з іншого боку - дуже ображаються, якщо рідний брат імпульсивно їх ображає. Ви відчули, як важко створити “абсолютне” мірило для оцінки сигналів людського тіла (вірніше, для оцінки людського поводження)?
