- Ви часто п'єте?

- Щодня. Але бувають і запої.

Плоди виховання

Нам змолоду вселяли, що людська особистість зі своїми турботами, включаючи турботи про особисте здоров'я, - ніщо. Головне - інтереси суспільства. Не вийти на роботу, не відправитися у відрядження через якогось там грипу соромно, і не в тім справа, що змушували, а в тім, що так виховували. І от тепер людина начебто б повинен сам за все відповідати, але його до цього не готовили, а старих підпірок безкоштовної й загальнообов'язкової медицини, коли й щорічна диспансеризація - через не хочу, - теж позбавили. Серйозна людина західного суспільства дуже добре усвідомить особисту відповідальність за здоров'я. Але така людина формувалася ринковою цивілізацією протягом поколінь. А в нас ще й сама ринкова цивілізація далеко не сформувалася. Як прискорити процес?

Сутужніше всього перший крок - створити потреба в турботі про своє здоров'я. Людина на Русі звичайно не бережеться, сам для себе не є цінністю. А для іншого? Скажемо, бабуся - для онуків, батьки - для дітей і діти - для батьків.

Людина, що не стежить за своїм здоров'ям, надходить єгоистично, тому що його хвороби нерідко лягають тяжким тягарем на плечі рідних і близьких. Зрозуміло, взагалі уникнути хвороб неможливо, але можна домогтися, щоб захворювань було менше.

Турбота про своє здоров'я - це турбота про спокій близьких. Турбота про здоров'я близьких - гарантія сімейного благополуччя. Недарма древня китайська мудрість говорить: "Здоров'я - перше багатство, а друге - щасливий шлюб".

На що ми не обертаємо уваги

По даним деяких досліджень, стан здоров'я залежить від рівня охорони здоров'я тільки на 30%. Ще на 20 - від стану навколишнього середовища, умов життя.

На 50% - від відношення самої людини до свого здоров'я.

І як же ми до нього ставимося?

Улітку 1996 р. у дев'яти багатолюдних крапках Москви перехожим пропонувалося безкоштовно поміряти артеріальний тиск. Проводили акцію Московська медична академія ім. И.М. Сєченова й фонд Vis Vitavis. Працювали 39 студентів академії. Сьогодні готовий звіт, і можна довідатися як про стан тиску у дванадцяти тисяч москвичів, так і про їхнє відношення до свого здоров'я.

Дві третини тих, хто погодився виміряти тиск, склали жінки, при тім що смертність від сердечнососудистих захворювань вище в чоловіків. В 22% тиск виявився підвищеним, тобто більше, ніж 160/190. Багато хто з них про це не підозрювали. Знають і регулярно вимірюють свій тиск 36% опитаних, вимірювали останній раз більше роки тому 26%, а 40% не знають свого тиску. Біля половини опитаних заявили, що при підвищенні тиску мають намір звернутися до лікаря, 30-35% будуть лікуватися самі, 15% не мають наміру обертати уваги на підйом тиску вище норми.

Відсоток свідомих на словах, як бачимо, високий, але як погодити це з тим, що 66 % із числа опитаних на ділі не контролюють свій тиск?

І це в той час, як майже в будь-якій поліклініці вивішені відомості з розряду таких: "З тих, у кого нижній тиск більше 90, кожний п'ятий протягом майбутніх 5 років умре".

Хто б міг подумати!

На 10 тисяч чоловік у Росії доводиться 47 лікарів. У США, куди їдуть тепер лікуватися " нові росіяни ", їх 28, у Франції - 25, у Німеччині - 34, а в Японії - 22. Із всіх країн миру й СНД Росію випереджає Грузія - там на 10 тисяч доводиться 50 лікарів. Але лікуватися грузини воліють або в Росії, або за рубежем.

По кількості лікарняних ліжок ми теж у повному порядку: у нас них на 10 тисяч - 130, а в США - 58. І по числу медперсоналу, і по кількості медичних інститутів і технікумів, і по числу їхніх випускників " ми поперед планети всієї ".

Але от дані соціологічного опитування, проведеного в липні 1994 року. На питання: " чиВлаштовує вас нинішній стан охорони здоров'я в Росії?" - 76% опитаних відповіли: "Ні". Скаржаться на недостачу персоналу. На відсутність місць у палатах. На обслуговування й побутові умови.

Може бути, дійсно мало персоналу. Але в США - у два рази менше. Виходить, справа не в кількості лікарень, ліжок, лікарів і медсестер.

Західна "експертиза", що ні цифрами, ні заклинаннями не переконаєш, підтверджує досить високий професійний рівень наших хірургів, онкологів, діагностів, інших фахівців. І за технологією лікування, і по грамотності лікарів, і по наукових досягненнях ми перебуваємо приблизно на одному рівні.

Але от хворіємо - набагато більше. І насамперед тому, що не ставимося серйозно до свого здоров'я.

Фактори ризику

Відомі обставини й звички, що підривають здоров'я більшості людей:

мала фізична рухливість (гіподинамія);

переїдання й пов'язаний із цим зайву вагу;

постійна нервова напруга, невміння відключитися й повноцінно відпочити;

зловживання алкоголем і палінням.

Кожної з них шкідливий сам по собі, але особливо небезпечно їхнє сполучення. У тих, хто не стежить за своїм здоров'ям, саме найчастіше і є сполучення декількох факторів.

Роль звичок

У нижченаведеній таблиці, складеною Асоціацією американських онкологів, наведені найбільш істотні фактори ризику при виникненні різних форм рака.

Біля третини онкологічних захворювань визначені найпоширенішою шкідливою звичкою - палінням. Ще третина - наслідок дурних звичок у харчуванні. Кожний десятий випадок раку залежить від неправильного сексуального поводження. Заклики лікарів піклуватися про своє здоров'я, на жаль, у нашій країні поки не набули серйозного впливу на людей. У розвинених же країнах, де здоров'я виходить на перше місце в шкалі життєвих цінностей, значних успіхів вдається досягти й онкологам. Багато видів раку виявляються на ранніх стадіях і тому успішно лікуються.