Всі ми звикли вважати сон якимсь особливим станом, відмінним від пильнування. Істина майже протилежна цьому поданню. У сні свідомість звернена не в зовнішній, а в наш внутрішній мир. Спляче “я” “це просто інша сторона нашої особистості, тієї самої, котра любила, страждала, сміялася й плакала протягом дня.

Усвідомлення єдності нашого бодрствующего й сплячого “я” допомагає зрозуміти, чому часом сон вислизає від нас. Емоції, що переповняють наш день, переливаються й у сон, викликаючи його різні порушення.

Як відзначив Ричард Гарвер (1990), дослідник-клініцист із Сан-Антонио, “наша свідомість запам'ятовує практично всі наші дії, включаючи моделі сну й поводження. Воно фіксує періоди відпочинку, глибокого й поверхневого сну”.

Під час сеансів самогіпнозу ви можете викликати на допомогу спогаду про гарний повноцінний сон і вселяти собі:

“Зараз, у трансі, я згадую ночі спокійного, освіжаючого сну й говорю собі, що сьогодні я буду спати так само, у мене в розпорядженні весь день, а це багато часу, щоб думати про свої тривоги, проблеми, задумах, турботах і перспективах”.