Болючий механізм залишає величезний простір для вивчення. Ми знаємо, що болючий сигнал передається нервовими волокнами, і якщо нерв ушкоджений або блокований хімічним шляхом, сигнал не доходить до мозку й болючі відчуття не виникають.

Найбільше широко визнана теорія виникнення болю був сформульований Рональдом Мелзаком і Патриком Д. Уоллом (1965). Вони назвали її “керування болем за допомогою шлагбаума”.

По цій теорії, хвороба, ушкодження або будь-яке порушення роботи організму викликає роздратування нервових кліток, які “телеграфують” інформацію в різні відділи головного мозку. В одному з таких відділів біль сприймається як умовний рефлекс. Ви отдергиваете руку від розпеченого предмета перш ніж відчуєте опік, начебто спрацьовує раніше закодована в мозку реакція. Інша ділянка мозку розшифровує характер болю: стріляюча, тупа, що розростається та інше. Можливо, ще в якійсь ділянці сигнал частково витлумачується як незручність, занепокоєння або бажання якомога швидше зупинити біль.