Ви зможете по-новому й глибше побачити й зрозуміти себе, вдивившись у своє минуле й проаналізувавши свої почуття, слова й учинки за допомогою самогіпнозу.

Під час сеансу може виникнути потреба дати волю якимсь почуттям. Таке вивільнення емоцій називається катарсисом. Можливо, ви й не догадувалися про цю емоційну напругу, тобто відчували якесь занепокоєння, але не очікували такого розжарення й глибини.

Коли людина замислюється про минуле, до нього часто приходять почуття суму, гніву, розчарування, образи. Полегшити, оздоровити його душу може катарсис. Але якщо реакція настільки сильна, що ви не можете подолати зі своїми переживаннями, варто звернутися до професійного консультанта.

Іноді, дозволивши дати вихід своїм емоціям, людина випробовує почуття незручності або жалю. Все це в порядку речей, це частина вашого шляху до знаходження щиросердечного спокою.

Деяким полегшення приносять сльози. Ви можете заплакати навіть під час трансу, і це прекрасно, тому що разом із сеансом закінчується ваша напруга.

Усвідомивши й переживши яке-небудь почуття, представте, що ви занурили його, як багаж, на рейсовий літак, що відлітає, або поїзд, що відбуває, або вантажівка, які без вороття йдуть у минуле.

Іноді сплеск емоцій відбувається поза трансом. І це теж добре, ви навіть можете зробити собі таке вселяння під час сеансу самогіпнозу.

Ми рекомендуємо кілька способів пізнання пережитих у минулому почуттів, подій або травм.

1. Виділите для цього вільний вечір, коли ви одна (або один), або відправтеся на неспішну приємну прогулянку й виговоритеся перед собою, знову переживаючи начебто б забуті почуття.

2. Можете відвести у своїй уяві особливу кімнату, де ви подумки усамітнюєтеся для сеансу самогіпнозу. Подібну методику пропонує Хєммонд (1990). У цьому уявлюваному приміщенні ви зможете заново пережити, класифікувати й відрегулювати ваші думки, дії, почуття.

3. Під час трансу вселяйте собі, що кожний крок на прогулянці буде поштовхом до того, щоб зробити такий же крок на шляху до внутрішніх змін. Дайте вільно виявитися почуттям гніву, образи, розчарування, суму або іншим потребуючого виходу емоціям. Якщо ваші почуття пов'язані з діями іншої особи, подумки висловіть йому (або їй) усе, що ви переживаєте.

4. Можливо, вам у минулому доводилося вдаватися до допомоги вірного друга (подруги), щоб виговоритися й виплакатися на його (її) груди. Якщо забули про такий спосіб, непогано його згадати.

5. Можете вилити душу в щоденнику.

6. Ви можете також допомогти собі, написавши листа людям, які були причиною ваших переживань. Почавши словами “Дорога мама”, “Дорогий син” і так далі, ви зможете виразити гнітючі вас почуття. Висловіть батькам, ребенку, сестрі, чоловікові (дружині), що били улюбленому (коханій), начальникові все те, на що у вас у свій час не вистачило рішучості. Через кілька днів можна перечитати лист, а можна відразу по написанні спалити або викинути його. Цією дією ви одночасно позбуваєтеся від почуття провини, гніву, занепокоєння й інших придушуються до цього емоцій. Чи відправите ви чи лист ні, саме написання зніме з вас вантаж. Можливо, ви навіть захочете написати лист у стані трансу.

Результатом такого самопізнання стає дія. Прийміть себе й своє минуле, як би гірко, сумно й самотньо вам не було. Здійснитеся бажання й рішучості жити далі й змінити своє відношення до життя. Замість того, щоб скаржитися на неї, спробуйте з'ясувати, у чому причина вашого неприйняття сьогодення. Шукайте опору в сьогоденні. Прийнявши його, ви можете сподіватися на зміну. Власне кажучи, зміни починаються з того моменту, коли ви зрозуміли й прийняли себе.

Ставитеся із глибоким розумінням і чуйністю до того в собі, що ви хочете змінити. Будьте уважні й турботливі до себе.

Почніть із малого. Адже ваші проблеми не виникли відразу, а накопичувалися роками. Тому ставте перед собою реальні цілі й залишайте собі досить часу для їхнього здійснення.