Іноді людина настільки охоплена яким-небудь емоційним почуттям (сумом, тугою, гнівом, страхом і ін.), що воно не дає йому зосередитися на чомусь зовнішньому; людина не в змозі мислити образно. Ви вже прочитали про те, як можна ввійти в транс, відштовхуючись від власного почуття напруги й тривоги. Оскільки ці почуття лежать в основі гніву, страху й інших сильних емоцій, то можна скористатися тією же технікою входження в транс.

Насамперед знайдіть затишне місце й розташуєтеся як можна зручніше. Закрийте очі й зробіть кілька глибоких, уповільнених вдихів і видихів. Зосередьтеся на вашім емоційному стані. Задайте собі питання, чим же все-таки воно викликано. Спробуйте представити своє життя як кінофільм, де ви відіграєте головну роль. Можливо, те, що з вами відбувається останнім часом, здасться вам схожим з подіями відомого вам фільму або телесеріалу. Ви немов входите в цей фільм, і ваш герой (або героїня) починає випробовувати те ж, що почуваєте ви самі. Як режисер, ви можете подати великим планом те один, те інший кадр і спробувати розібратися в щиросердечному стані й можливих учинках вашого героя (вас самих).

Уважно стежите за подіями, що відбуваються на екрані, які відбивають ваш власний стан. Це так вас захопить, що ви й не заметете, як виявитеся в стані трансу. Ви настільки отрешились від себе як головний герой, що стали просто глядачем. От цей стан усунутого спостереження й указує на те, що ви ввійшли в транс.

Розвивайте свій сюжет, додайте нові сцени для головного героя (для вас), які дали б йому можливість виплеснути свої почуття. Нехай він висловить всі ваші вимоги й заповітні бажання, прояснить все сховане й полегшить душу.

Можливо, вам доведеться не один раз удатися до цьому актерско-режисерському досвіду, перш ніж ви перейдете до вашої безпосередньої мети й зможете використовувати запропоновані в розділі I поняття й прийоми для закріплення самонаведеного трансу.