Латинське слово aggressio означає "напад". Агресія може проявлятися як риса особистості й ситуативно, як реакція на сформовані обставини.

На щастя, людей, агресивних від природи, - меншість. У переважної більшості природних агресивностей у нормі, а проявляється лише ситуативна агресивність.

Перевірити свою природну агресивність кожний може по пропонованому наприкінці глави тесту на агресивність. Відповідати потрібно як можна більш щиро, тому що "скорегувавши" свої відповіді, ви одержите більше шкоди, чим користі. Адже не тільки завищена агресивність, але й та, що нижче норми, ускладнює життя.

Людина з підвищеною агресивністю конфликтен, є "ходячим конфликтогеном".

Людина з агресивністю нижче середньої ризикує домогтися в житті набагато менше, ніж він гідний.

Повна відсутність агресивності граничить із апатією або з безхарактерністю, тому що означає відмова від боротьби. Пригадується, приміром, головний герой фільму " Осінній марафон": мучається сам, мучить близьких йому людей - і все через слабовілля, нездатності обстояти свою думку.

Ситуативна агресивність

Виникає як відповідь на внутрішні конфлікти, викликані сформованими обставинами. Це можуть бути неприємності (особисті або по роботі), поганий настрій і самопочуття, а також як відповідна реакція на отриманий конфликтоген.

Відзначимо, що конфликтогени типу " прагнення до переваги" і "прояв егоїзму" можна також віднести до якоїсь форми агресії - схованої агресії. Тому що вони являють собою зазіхання, хоч і завуальоване, на достоїнство людини, його інтереси.

У силу ескалації конфликтогенов схована агресія одержує відсіч у вигляді явної, більше сильної агресії.

Прояву егоїзму

Слово "егоїзм" має коренем латинське ego, що позначає "я".

Усілякі прояви егоїзму є конфликтогенами, тому що егоїст домагається чогось для себе (звичайно за рахунок інших), і ця несправедливість, звичайно, служить ґрунтом для конфліктів.

Егоїзм - це ціннісна орієнтація людини, що характеризується перевагою своєкорисливих потреб безвідносно до інтересів інших людей. Прояв егоїзму властивий відношенню до іншої людини як до об'єкта й засобу досягнення своєкорисливих цілей.

Розвиток егоїзму й перетворення його в домінуючу спрямованість особистості пояснюється серйозними дефектами виховання. Завищена самооцінка й егоцентризм особистості закріплюються ще в дитячому віці, у результаті чого в розрахунок приймаються лише його власні інтереси, потреби, переживання та ін. У дозрілих літах подібна концентрація на власному "я", себелюбність і повна байдужість до внутрішнього миру інших людей приводить до відчуження. "Егоїзм ненависний, - говорив Паскаль, - і ті, які не придушують його, а тільки прикривають, завжди гідні ненависті ".

Протилежним егоїзму поняттям є альтруїзм. Це ціннісна орієнтація особистості, при якій центральним мотивом і критерієм моральності є інтереси інших людей.

Дозвіл конфліктів

Із чого воно починається?

Із установлення причин конфлікту. Складність тут у тім, що щирі причини нерідко маскуються, тому що можуть охарактеризувати ініціатора конфлікту не із кращої сторони.

Досвід дозволу конфліктів показав, що більшу допомогу в цьому робить володіння формулами конфлікту.

Перша формула конфлікту

Конфліктна ситуація + Інцидент -> Конфлікт

Пояснимо зміст вхідних у формулу тридцятилітніх.

Конфлікт - це відкрите протистояння як наслідок взаємовиключних інтересів і позицій.

Конфліктна ситуація - це протиріччя, що нагромадилися, утримуючу щиру причину конфлікту.

Інцидент - це збіг обставин, що є приводом для конфлікту.

З формули видно, що конфліктна ситуація й інцидент незалежні друг від друга, тобто жодне з них не є наслідком або проявом іншого.

Розв'язати конфлікт - це значить:

1) усунути, конфліктну ситуацію й

2) вичерпати інцидент.

Зрозуміло, що перше зробити складніше, але й більш важливо. На жаль, на практиці в більшості випадків справа обмежується лише вичерпанням інциденту.

Наочна аналогія

Конфлікт між людьми можна вподібнити бур'яну в городі: конфліктна ситуація - це корінь бур'яну, а інцидент - та частина, що на поверхні.

Зрозуміло, що обірвавши бадилля бур'яну, але не торкнувши корінь, ми тільки підсилимо його роботу з витягування із ґрунту живильних речовин, так необхідних культурним рослинам. Та й знайти корінь після цього сутужніше. Так само й з конфліктом: не усунувши конфліктну ситуацію, ми створюємо умови для поглиблення конфлікту.

Друга формула конфлікту

Сума двох (або більше) конфліктних ситуацій приводить до конфлікту.

Конфліктні ситуації передбачаються незалежними, що не випливають одна з іншої.

Ця формула доповнює першу формулу, відповідно до якої кожна з конфліктних ситуацій своїм проявом відіграє роль інциденту для іншої.