Чекати від жінки того, що вона сама прийме якесь рішення, - порожня витрата часу. Рішення жінка приймати не буде, поки цього не зробите ви. Коли ви приймете рішення й воно виявиться правильним, вона скаже, що це її рішення (можливо, вона думала про таке рішення); якщо ж ви, як той Акела, промахнетеся, вона скаже, що ви винуваті (можливо, вона дійсно в якийсь момент думала, що таке рішення неправильно).

Все це не повинне вас сильно розбудовувати й набудовувати на войовничий лад. Помнете, що жінка - це людин, позбавлений можливості істотно впливати на свою долю. Так що вже будьте ласкаві, виявите отеческую турботу: прийміть за неї ті рішення, які їй же й будуть вигідні, але перш ніж вирішувати, переконаєтеся в тім, що ви добре знаєте жіночу психологію й цю конкретну жінку.

Помнете, якщо жінка розсерджена, швидше за все, вона просто розгублена, а тому впоратися із цим роздратуванням можна лише одним-єдиним способом - прийняти рішення.

Суперечка з жінкою не має ніякого змісту. Для неї диспут взагалі представляється безглуздим заняттям (хіба якщо тільки для розваги). Якщо виникає привід до того, щоб сперечатися з жінкою, виходить, у неї вже є якесь рішення. Якщо ви будете намагатися сперечатися, то всі ваші «проти» вона буде сприймати не відносно обговорюваної проблеми, а на свій рахунок. Зрозуміло, ваша співбесідниця розбудується або розсердиться, але консенсусу не буде. Що ж, вам нічого більше не залишається, як дуже й дуже уважно вислухати жінку, спробувати розговорити її, з'ясувати те, як вона відчуває ту або іншу ситуацію. А після цього, взявши до уваги всю цю інформацію, прийняти зважене рішення. Втім, повинен попередити: відповідальність за ухвалене рішення буде в кожному разі лежати на вас.

Вам хочеться, щоб рішення прийняв чоловік, щоб він не розмазував нічого й ніде, а взяв би й прийняв рішення. У цьому необхідно собі зізнатися. Втім, не можна не визнати й ще одного факту: ви знаєте, якого рішення ви чекаєте від чоловіка. Не тримаєте його за деспота, чоловіка насправді істоти чутливі й добросерді, а тому вони з радістю підуть на те, щоб прийняти вигідне для вас рішення. Але трапиться це тільки в тому випадку, якщо їм буде приємно це для вас зробити, останнє ж повною мірою залежить тільки від вас.

Помнете, що чоловік приймає своє рішення по сукупності факторів, а тому зроблена сьогодні дурість гукнеться, коли б вам зовсім цього не хотілося, можливо, років через десять. Тоді вам здасться, що чоловіки злопам'ятні - це не так, вони просто всі добре пам'ятають. Якщо ж ви до кінця хочете бути радикальними феміністками, те, право, залишіть чоловіків взагалі в спокої, не треба ні себе, ні їх драматизувати. Це буде, принаймні, чесно.

Суперечка із чоловіком не має ніякого змісту. Коли чоловік сперечається, насправді він міркує, але сама обстановка суперечки змушує його мислити однобоко - захищати свою первісну думку, і баста! У такому випадку первісна ідея не перетерплює розвитку, хоча, можливо, дуже в цьому бідує. Однак же якщо не заганяти міркування чоловіка в кут, то вони, пройшовшись по всій території, зупиняться на тім, на чому варто зупинитися. У кожному разі вам доведеться прийняти ту точку зору, якої дотримується чоловік (або зовсім самоусунутися). Тому має сенс не стільки противитися їй, скільки дивитися вперед, далі - на те, які перспективи й можливості вона відкриває (навіть якщо частина з них виявляються нею закриті).

Якщо ж чоловік відчує у вас конструктивність, те, повірте, прийме вашу точку зору навіть без аргументів.

Той, хто любить, повинен розділяти доля того, кого він любить.

М. А. Булгаков