Вселяння легше проникають у підсвідомість, якщо додати їм живу образність. Уява й образне мислення тісно пов'язані з підсвідомістю, і їх по праву можна назвати мовою підсвідомості. Дайте собі повністю поринути у свої уявлювані картини й відчуття. Ніж далі ви відійдете від усвідомлених, раціональних і логічних думок, тим скоріше відчуєте доброчинний вплив самогіпнозу.

Наведені нижче метафори й асоціації є лише зразковими напрямками, у яких вам належить розвивати свою уяву. Почавши із вселяння закрити очі й розслабитися, ви перейдете до образного бачення по типі того, що ми пропонуємо нижче. Як матеріал для вселянь ви можете використовувати свій життєвий досвід, спогади, прочитані книги, картинки з журналів або кадри з телепередач, з якими асоціюється стан розслаблення. Можете підготувати образні вселяння заздалегідь, до сеансу. Наприклад:

“Недавно ви проходили по багатолюдному центрі міста й випадково заглянули в тихий затишний магазинчик. Так і сеанси самогіпнозу можуть стати для вас перебуванням у такому ж спокійному, несуєтному місці.

“Представте, як ребенок запускає за допомогою гумки іграшковий літак, вам навіть може здатися, що цей ребенок “ви самі. Дивлячись на довгу гумову стрічку, що розмотується, уявите, що це вивільняється напруга з вашого організму.

“От ви бачите, як за течією ріки пливе упалий осінній аркуш. Проводжаючи його очима, повільно порахуйте назад від тридцяти до одиниці. Представте, як ріка несе аркуш до свого устя або в тиху заводь, а разом з ним і ви виявляєтеся в тихому притулку, де вас ніхто не потривожить.

“У міру того, як ви повільно вважаєте, проводжаючи очима аркуш, що спливає, ваші м'язи поступово звільняються від напруги, що нагромадилося за день. Відчуйте, як ваше тіло наповнюється спокоєм, що збережеться не тільки під час гіпнозу, але й надалі, варто тільки зробити кілька глибоких, спокійних вдихів і видихів”.

Вплітайте в ці картини свій особистий досвід, включите в роботу всі свої почуття. Представте у своїй уяві мальовничі пейзажі, заходи ріки, моря, повітря, звуки води, що біжить, шум вітру, лементи птахів. Відчуєте прохолодь річкової води, сонячне тепло й ласкавий вітерець на своїй особі.

Можемо запропонувати запис гіпнотичного вселяння, що ми назвали східчастою релаксацією. Згадаєте місце, де ви колись побували: дачу, сільський будиночок або хатину в горах. Ви стоїте на верхній площадці спіральних сходів, що спускається з вершини обкутаних туманом гір до уявлюваному вами місцю, самому затишному й заповідному з усіх, що ви коли-або зустрічали. Вимовляєте наступні вселяння:

“Я роблю глибокий вдих і починаю спускатися по сходам. З туману й хмар неспокійного дня я повільно спускаюся в більше спокійне, втішне місце. З кожним кроком наближаючись до незнайомого місця, до нових відчуттів, я з наростаючим інтересом думаю, що ж очікує мене наприкінці сходів.

“Для моєї подорожі не потрібний ні поїзд, ні літак, ні автомобіль. Ніяких турбот із квитками, витратами й багажем. Потрібно лише уява, щоб привести мене до нового й усе більше пізнаваному відчуттю повного розслаблення”.

Представляючи все це собі, ви можете одночасно вести відлік сходів. Нехай їх буде, скажемо, п'ятдесят. Неважливо, чи будете ви просто дивитися під ноги й бачити кожну уявлювану сходинку або станете їх уважати по однієї, в обох випадках ви відчуєте поступове розслаблення.

Не намагайтеся аналізувати свої вселяння, нехай вони вільно течуть. Якщо вам здасться, що ви вимовили якусь нісенітницю, не обертайте уваги й продовжуйте далі. Якщо вам не вдається відтворити в розумі якийсь образ, спробуйте що-небудь інше. Головне “щоб цілеспрямований потік слів і образів не переривався.