У характері обміну інформацією жіночність і мужність проявляються в ознаках, що випливають із тих, що ми зараз розглянули. Прагнення жінки до використання ініціативи в контрнаступі спричиняє скнарість у видачі інформації, натяки на її багатозначність - прагнення так повернути діалог, щоб, тримаючись як би теми партнера, у дійсності перевести його на свою тему (наприклад, говорячи про справу, у дійсності вести розмова про взаємини, а говорячи про взаємини, хилити до справи).

Схильність до позиційної боротьби виявляється в зневазі до ділової конкретності висловлень і в підвищеній увазі до тому, куди партнер хилить - які узагальнення він має на увазі. В обміні інформацією жіночність тяжіє, таким чином, не стільки до обміну змістом вимовних мов, скільки до обміну тим, як ці мови й слова вимовляються. Пауза, жест, інтонація в такому обміні можуть відігравати вирішальну роль.

Для жіночності характерна надмірна відвертість при деякій загадковості, багатозначності виражень, які спричиняють різне тлумачення тих самих виражень різними людьми в різний час. Мужність в обміні інформацією тяжіє, навпаки, до однозначності й визначеності.

Почуття міри

Риси мужності, як і риси жіночності, взаємозалежні. Будь-яка окремо взята риса з тих, наприклад, що були розглянуті, не створює жіночності або мужності в цілому, а кожна в гіпертрофованому виді руйнує те й інше. Так, скажемо, діловитість, точність і визначеність учинків самі по собі можуть нічим не нагадувати мужність, а втілювати лише педантизм. Також грубо перебільшений інтерес до взаємин між людьми, жадібне прагнення займатися тільки цією стороною життя навколишніх - це вже не жіночність, скоріше, карикатура на неї...

Як тільки чоловік починає хоч скільки-небудь хвастатися своїм правом і своєю силою, демонструючи їх спеціально, а тим більше невдало, - він втрачає в мужності. Подібним же чином як тільки жінка починає свідомо, навмисно користуватися своєю привабливістю, тобто своєю жіночністю, - вона відразу починає неї втрачати: не зрячи говориться - від великого до смішного - один крок.

Кожній людині в повсякденному поводженні властива якась, міра жіночності й мужності, але міра ця може не відповідати вимогам традиції. У житті навіть сама мужня людина буває те більше, те менш мужній, залежно від того, з ким, за що й у яких обставинах він бореться. Сама жіночна жінка також те більше, те менш жіночна залежно від безлічі причин. Тому пошуки міри й розмаїтості ступенів як мужності, так і жіночності можуть сприяти виразності особистості й досягненню нею своїх цілей.