Напевно, вам доводилося зустрічатися з таким дивним феноменом: яке-небудь нове слово, що ви недавно довідалися, починає постійно “спливати” у самих несподіваних місцях. Чи читаєте ви газету або книгу, слухаєте радіо або дивитеся телевізор, чи розмовляєте ви зі знайомим, воно постійно вам зустрічається. Насправді, цілком ймовірно, ви й колись зустрічали це слово настільки ж часто, але просто не обертали на нього уваги.

Щось подібне буде відбуватися тепер і відносно сигналів тіла. І вас уразить та велика кількість інформації, що раптом кинеться до вас із усіх боків! Може бути, ви вже помітили цей ефект. Але, швидше за все, ви хочете не тільки більше сприймати, але й практично використовувати сприйняте.

Якщо ви хочете оцінювати, аналізувати, інтерпретувати або навіть судити (але не засуджувати!), знадобляться критерії. Не можна нічого виміряти без лінійки. Без установки на те, що хочуть досліджувати, не може виникнути результат. Наші основні поняття - Поза, Міміка, Жестикуляція, Дистанцирование й Інтонація - є критеріями сприйняття, які нам допомагають сформувати “образ” (подібно допоміжним лініям при геометричних побудовах). Якщо ми сприйняли й словесно виразили сигнал, то перший необхідний крок ми вже зробили: ми описали. Але доти, поки ми не зробили оцінки сигналу, наша вербалізація не має результату.

Що ж ми хочемо довідатися? Яку суть хочемо встановити? На що хочемо звернути увагу? Кожне “вказівка” того, як вам належить сприймати себе й інших, при певних обставинах може сильно вплинути на процес самого сприйняття. Із цієї причини я можу вам запропонувати розглядати наступні міркування лише як можливий спосіб бачення. Він може бути й іншим. І при читанні цієї книги вам потрібно визначити своє власне відношення до них.

Підходите до цьому особливо критично, тому що в цій главі мова, по суті, піде про філософські питання: “На що необхідно звертати увагу при оцінці себе й іншого?” Одна людина як найважливіший критерій дотримується стихійності, іншої - чесності, для третього має велике значення самодисципліна (тому він стихійність оцінює інакше, чим той, кому саме вона здається найціннішою).

Ще хтось, може, надає надмірного значення відповідності спостережуваних сигналів його поданням про “гарні манери”, тому що для нього найважливіший критерій - чемність. Так, хтось здатний позіхання сусіда (особливо якщо той не прикриває рот рукою) оцінити “негативно” або навіть інтерпретувати цей сигнал як нечемне відношення до власної персони, як “ворожий” сигнал.

На що звертати увагу при оцінці, зрештою, кожний вирішує сам, але часто обговорення можливих критеріїв допомагає визначитися точніше!