Розглядаючи в цьому зв'язку інші положення тіла, часто можна помітити, що невпевнений у собі людина намагається на щось обпертися, наприклад, облокотиться на стіл або стілець. Він не вірить у власні сили й шукає підтримки Часто це відбиває ту ж установку, що й сутула постава; таким чином, якщо ми виявимо дві ознаки, що підтверджують одне судження, воно стає більше обґрунтованим.

Можна помітити, що постава дітей, що бідують у підтримці, відрізняється від постави незалежних дітей. Можна навіть говорити про ступінь незалежності по тому, як ребенок коштує або наближається до інших людей. У таких випадках не варто коливатися, тому що існує безліч способів перевірити наш висновок.

Коли ж ми підтвердили своє припущення, можна уживати заходів для виправлення ситуації й наставляти ребенка на правильний шлях.

Скажемо, ми можемо провести експеримент із ребенком, що бідує в підтримці. Можна посадити його мати на стілець, а потім запросити ребенка зайти в кімнату. Ми побачимо, що, увійшовши, він не подивиться ні на кого, і піде прямо до своєї матері, прильнет до неї або обіпреться об її стілець. Це підтвердить наші очікування у відношенні того, що перед нами ребенок, що звик до підтримки й бідує в ній.

Цікаво також спостерігати те, як ребенок вступає в спілкування з іншими: це демонструє ступінь розвитку почуття спільності й адаптації. Це також виражає, наскільки ребенок довіряє навколишньої. Ми виявимо, що людина, що не хоче зближатися з іншими й завжди тримається особняком - нетовариська, неговіркий, часом неприродно мовчазний.