Случай із практики послужить ілюстрацією тісного зв'язку між свідомим і несвідомим життям. Одружений чоловік сорока років страждав фобією - бажанням викинутися з вікна. Він постійно боровся із цим бажанням.

Все-таки інше в його житті було цілком благополучно: у нього були друзі, гарне положення, щасливе сімейне життя. Його випадок не можна пояснити інакше, крім як у термінах співробітництва свідомості й несвідомого. Він усвідомлював свої почуття, пов'язані з бажанням викинутися з вікна, однак продовжував жити й фактично навіть ніколи не намагався це зробити. Причина полягала в тім, що в його житті була інша сторона, де боротьба всупереч його бажанню зробити самогубство відігравала важливу роль. У результаті співробітництва несвідомої сторони його істоти з його свідомістю, вона був переможцем. Фактично, по своєму "стилі життя", якщо використовувати термін, про яке ми будемо говорити докладніше в наступній главі, він був переможцем, він досяг своєї мети - переваги. Читач може засумніватися: як це в людині можуть уживаться усвідомлена схильність до самогубства й почуття переваги? Відповідь полягає в тім, що щось у самій його істоті розв'язало цю битву із суицидальной похилістю. Успіх же в цій битві й робить його переможцем і вищою істотою. Об'єктивно, його боротьба за перевагу була обумовлена його власною слабістю, як це часто буває у випадках, коли люди так чи інакше почувають свою неповноцінність.

Однак важливо те, що в особистій битві його прагнення до переваги, прагнення жити й завойовувати перемагає почуття неповноцінності й бажання вмерти незважаючи на те, що останнє живе в його свідомості, а перше - у несвідомому Давайте подивимося, чи підтверджує наші припущення розвиток прототипу цієї людини. З аналізу ранніх спогадів ми довідалися, що в дитинстві в нього була проблема в школі. Йому не подобалися інші хлопчики, і він намагався їх уникати. Проте він зумів зібратися із силами й відстояти себе. Інакше кажучи, уже тут ми можемо бачити зусилля з його боку перебороти свою слабість. Він не відступив перед своєю проблемою й переміг Якщо ми проаналізуємо характер нашого пацієнта, то побачимо, що єдиною метою його життя було подолання страху й тривожності. Ця мета об'єднала його свідомі ідеї з несвідомими в єдине ціле. Із крапки ж зору того, хто не розглядає людську істоту як єдине ціле, у даного пацієнта не було ніяких успіхів і не могло бути почуття переваги. У його поданні пацієнт не більш ніж амбіційна особистість, він прагне до боротьби, але залишається боягузом у глибині душі. Однак така точка зору була б помилкової, тому що в ній не приймаються в увагу всі факти й не дається їхня інтерпретація в контексті єдності людського життя.

Вся наша психологія й все наше розуміння або прагнення зрозуміти людину буде марним і марним, якщо ми не будемо переконані, що людська істота представляє із себе єдине ціле. Якщо ми припустимо наявність у нього двох не стосовний друг до друга сторін, ми не зможемо побачити життя, як цілісний організм.