Мова тіла іноді буває корисно або активно використовувати, або активно обмежувати. Можна спробувати свідомо уникати сигналів нервозності; або застосовувати сигнал, користь якого очевидна, хоча сам по собі він вами рідко використовується (наприклад, витримувати прямий погляд ока в очі).

Тим, кому це цікаво, рекомендуємо таку додаткову вправу.

Запишіть на магнітофон серію сигналів тіла як інструкція (або візьміть плівку, отриману в процесі виконання завдання № 4). Зразок тексту (якщо вам не дуже хочеться створювати власний) можна знайти в “дешевій белетристиці” - у цьому жанрі люблять експлуатувати мова тіла, щоб не дуже стомлювати уяву читача!

Можна також (замість магнітофона) попросити кого-небудь зараховувати інструкції або проговорювати їх уголос.Намагайтеся негайно й без стиснення додержуватися всіх інструкцій. Це навичка, якою повинен володіти кожний актор, кожна фотомодель.Ще один варіант вправи: спробуйте наслідувати людини, що перебуває поруч із вами або якого ви бачите на телеекрані. Займаючись цими вправами із групою, я щораз переконувалася, що деяким людям подібні перевтілення даються дуже легко, інші ж роблять всі скованно й неприродно. А до якого типу належите ви?

Завдання

Про що ми ще дотепер не говорили, так це про вміння слухати. Щоб розвити почуття інтонації, ми повинні слухати інакше, чим робили це дотепер. Найкраще проводити ці “тренування” перед телевізором, причому для них годиться будь-яка передача. Інформаційні повідомлення, щоправда, містять менше інтонаційних нюансів, чим художні фільми, але ви й самі в цьому легко розберетеся. Дивитеся телевізор і намагайтеся вербализовать інтонаційні сигнали. Наприклад, “Він говорить голосно, агресивно, робко, повільно...” і т.п. При цьому ви знову переконаєтеся, що нюансовані відчуття, які з'являються під час вправ, ви незабаром зможете сприймати й у житті, словесно описувати їх, причому без стиснення!